Медицина інформує

Медицина

Автор: Адмін вкл. .

 

ЩО ЗНАЛИ ПРО ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ У СТАРОДАВНІ ЧАСИ?

Цукровий діабет - одне з найпоширеніших і, на жаль, поки невиліковних захворювань. Воно відоме людству з давніх часів. У самих хворих та багатьох інших людей виникає запитання, що було відомо про це захворювання і як його лікували в ті далекі часи. Сучасні уявлення про хвороби доісторичної людини ґрунтуються зазвичай на вивченні її викопних останків. Вони дозволили встановити, що вже первісні люди та їх нащадки страждали від багатьох хвороб та травм - переломів та деформацій кісток, їх патологіч¬них наростів (екзостози), остеомієлітів і деяких інших уражень кістково-суглобової системи. Оскільки вивчення кісткових останків не дозволяють впевнено судити про захворювання внутрішніх органів, ці відомості можна розглядати і як непряме свідчення давньої поширеності також інших видів патології людини, із високою ймовірністю й цукрового діабету. Слід, однак, зауважити, що хоча діабет відомий уже понад 3000 ро¬ків, швидше за все в стародавні часи він не був на¬стільки поширеним захворюванням, яким став надалі, особливо в XIX-XXI столітті. Можна припустити, що однією з причин відносно низької поширеності діабету в античні часи був властивий для більшості простих людей рухливий спосіб життя, фізична праця, обмежене харчування тощо.

 Історію діабетології прийнято поділяти на доінсуліновий і післяінсуліновий період, підкреслюючи тим самим революційну роль відкриття та практичного використання інсуліну (а згодом і пероральних цукрознижуючих препаратів) у лікуванні цукрового діабету й радикальної зміни можливостей і способу повсякденного життя тих, хто страждає від цього захворювання. Уже перші документи, що дійшли до наших днів, дозволяють впевнено говорити про те, що ще в період емпіричної медицини, в античному світі і за часів Середньовіччя, діабет був добре відомою патологією, що досить часто траплялася серед різних прошарків населення. Основні ознаки цього захворювання, що збереглися і в наш час (поєднання виснажливої сильної спраги з частим сечовипусканням, загальна слабкість тощо), описані в численних джерелах, які розповідають про медицину цих часів.

В історії діабетології провідну роль відіграє відомий лікар і філософ Аретей, який жив у кінці І століття н.е. Послідовник Гіппократа, Аретей був відомий сучасникам як кращий після Гіппократа дослідник хвороб. Він перший характеризував і об'єднав сукупність різних і раніше описаних окремих ознак хвороби, остаточно підтвердивши назву «діабет» (від гр. diabaino - проходжу крізь). Такою була й назва сифона на римському акведуці, через який постійно лилася вода. Аретей так описує це за¬хворювання: «Діабет - жахливе страждання, що розчиняє плоть у сечу. Пацієнти, не припиняючи, виділяють воду безперервним потоком, як крізь відкриті водопровідні труби. Життя коротке, неприємне й нестерпне, спрага невгамовна, прийом рідини надмірний і невідповідний до величезної кількості сечі через ще більше сечове виснаження. Ніщо не може утримати їх від прийому рідини й виділення сечі. Якщо ненадовго вони відмовляються від прийому рідини, у них пересихає в роті, шкіра та слизові стають сухими; у пацієнтів відзначається нудота, вони збуджені і протягом ко¬роткого проміжку часу гинуть. При цій хворобі, очевидно, уражаються нирки і сечовий міхур, бо хворий ніколи не припиняє виділяти сечу». 
Не даючи точного найменування захворювання, досить повний клінічний опис основних його ознак наводить знаменитий римський лікар-енциклопедист Авл Корнелій Цельс (І ст. н.е.), автор восьми книг «Про лікарську справу (De re medica)». 

Однак, описуючи симптоми діабету, ні Цельс, ні Аретей, ні Клавдій Гален (130-200 рр. н.е.) не пов'язували це захворювання з функцією підшлункової залози, розглядаючи його як «нетравлення шлунка», «атонію нирок», «сечовий пронос - diarrhea urinosa (К. Гален). 

Із середньовічних лікарів досить докладно описує діабет і прийоми його лікування великий Авіценна - Абу Алі Ібн Сіна (980-1037), який пов'язував захворювання з хворобою нирок, не здатних утримувати вологу в організмі. У своєму «Каноні лікарської науки» (1024 р.) він назвав діабет «поганою хворобою». У числі інших проявів (ускладнень) діабету Авіценна одним із перших звертає увагу на діабетичну гангрену та інші ураження стоп. Для лікування діабету він широко застосовував суміші цілющих рослин. Зокрема, звернув увагу на цілющі властивості земляної груші - топінамбура. Авіценна запропонував перші описи відмінностей між цукровим і нецукровим діабетом. Ним була розроблена схема лікування діабету, основними елементами якої були дієтотерапія, застосування рослинних засобів (особливу увагу він звертав на цукро-знижувальний ефект люпіну й насіння пажитника), фізичні вправи. Слід зазначити, що викладені Авіценною принципи дієтотерапії цукрового діабету зберігають своє значення і в наш час. Приблизно так само трактував діабет у XVI столітті й Теофраст фон Гогенхейм (Парацельс), який указував, що діабет є захворюванням усього організму. 

Не знаючи справжніх причин захворювання, середньовічні лікарі та їх попередники й послідовники вже в ті часи для полегшення стану хворих і спроб їх лікування досить широко застосовували рослинні засоби. В основі відомих тоді методів лікування, крім фізичних вправ, було обмеження вживання борошняних страв, у харчуванні домінували овочі, молоко, риба, широко використовувалися всілякі рослинні засоби (відвари й настої цілющих трав, лавр, волоський горіх, гранатовий сік, слабке виноградне вино). 

Незважаючи на те, що цукровий діабет був захворюванням, що вражало людей ще з періоду зародження людської цивілізації, ні в Античності, ні в часи Середньовіччя зусилля багатьох поколінь лікарів так і не дозволили встановити, що воно пов'язане з підшлунковою залозою.

Радикальна зміна знань про причини, клініку та засоби лікування діабету стала можливою лише в подальший період науково-експериментальної медицини, що дозволив установити зв'язок діабету з морфологічними та функціональними змінами підшлункової залози, створенням і практичним застосуванням її гормону інсуліну та інших цукрознижу¬вальних препаратів.

Однак, говорячи про ці досягнення, ми із вдячністю згадуємо також праці і зусилля, зроблені нашими дав¬німи попередниками у вивченні та розробці перших найпростіших методів діагностики та лікування діабету в колишні часи.

Лікар-ендокринолог Немирівської ЦРЛ Більська-Олійник Оксана Григорівна

 



 

7 квітня – Всесвітній день здоров’я «ПЕРЕМОЖЕМО ДІАБЕТ!»

            "Діабет"  - з грецької  "витікання"

            Щорічно 7 квітня в ознаменування створення Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) відзначається Всесвітній день здоров'я.Тема Всесвітнього дня здоров'я 2016 року - ПЕРЕМОЖЕМО ДІАБЕТ!

            "Діабет"  перекладається  з  грецької  як "витікання",  а  "цукровий  діабет"  буквально  означає  "втрачати  цукор".  Це  і  є  головною  ознакою  захворювання  -  збільшення  рівня глюкози в організмі і виведення його із сечею. За відсутності лікування, захворювання швидко прогресує.

            Воно супроводжується появою болю в кінцівках і виразок внаслідок ураження периферичних нервів і судин.                 

            Тяжкі ускладнення цукрового діабету - втрата зору внаслідок ураження судин сітківки ока, а також ураження ниркових клубочків з порушенням функцій нирок і розвитком ниркової недостатності.

            При  несвоєчасному  лікуванні  порушення обміну  речовин  посилюється,  поступово накопичуються  продукти  неповного  окислення  жирів  (кетонові  тіла),  підвищення  їхньої концентрації  в  крові  призводить  до  отруєння організму і розвитку кетоацидозу.

            Причиною  виникнення  діабету  є  порушення  вуглеводного  обміну  в  організмі:  підшлункова залоза  не  здатна  утворювати  необхідну  кількість інсуліну або виробляти інсулін потрібної якості.     Встановлено,  що  діабет  надзвичайно різнорідне  захворювання.  Іноді  він  буває  лише проявом основного захворювання. Це, так званий симптоматичний  діабет,  супутній.  Наприклад,  він може  розвиватися  внаслідок  ураження  інших ендокринних  залоз:  щитовидної,  підшлункової, гіпофізу,  надниркових  залоз.  Така  форма  діабету може бути викликана і прийомом деяких ліків. Як наслідок,  при  успішному  лікуванні  основного захворювання  зникають  і  клінічні  прояви цукрового діабету.

            Однак  при  справжньому  діабеті,  тим  більше  I типу,  єдиним  способом  лікування  є  постійне введення інсуліну протягом всього життя. Загалом же діабет поділяється на два основних  типи:  інсулінозалежний  (I  тип),  раніше  званий юнацьким,  і  інсулінонезалежний  (II  тип),  або  діабет дорослих.

            Діабет I типу виникає частіше у людей у віці до 30  років,  на  нього  страждають  в  середньому  10-15% від загального числа хворих.

            На  діабет  II  типу  страждає  переважна більшість  хворих  (близько  85%).  Причому  з загального  числа  хворих  приблизно  15%  мають нормальну  вагу,  інші  мають  ожиріння.  Іншими словами, надлишкова вага і діабет майже завжди йдуть поряд.

Основні симптоми цукрового діабету:

  • v  підвищений рівень цукру в крові;
  • v   посилене утворення сечі;
  • v   різка втрата ваги;
  • v   сонливість;
  • v   постійна сильна спрага;
  • v  сухість шкіри та слизових оболонок;
  • v   відчуття голоду;
  • v  свербіж шкіри;
  • v   нудота, блювання;
  • v   біль у животі;
  • v   запах ацетону з рота.

Самопочуття погіршується, млявість, сонливість переходять  до  несвідомого  стану,  розвивається найважчий  стан  цукрового  діабету  -  діабетична кетоацидотична кома.

 Регулярно  перевіряйте  свій  рівень  цукру  у крові, ЯКЩО:

  • ü  вам за 40;
  • ü   ви маєте зайву вагу;
  • ü  серед ваших родичів є хворі на діабет.

            Кожна  людина  повинна  раз  на  рік  робити аналіз крові "на цукор". Нормальний рівень цукру у крові  -  не більше ніж 5,5 ммоль/л. Враховуючи  унікальність  розвитку захворювання  у  кожної  людини,  правильне лікування може призначити саме лікар.

       Життя  з  діабетом  має  декілька  основних елементів.  Один  з  найголовніших  -  позитивний життєвий настрій. Дуже  важливі  регулярні відвідування  лікаря ендокринолога.  Терапія  завжди  повинна відповідати  реальній  потребі  організму, показникам,  отриманим  під  час  вимірів  цукру  у крові,  а  також  життєвим  обставинам  кожного діабетика. Для  цього  необхідно здійснювати  регулярний щоденний  контроль  за рівнем  цукру  у  крові  за допомогою вимірювального  приладу (глюкометра).  Результати вимірювань  потрібно регулярно записувати у щоденник діабетика, який дає  інформацію  про  те,  як  організм  реагує  на певні  події,  чому  зменшуються  показники  і  що відбувається,  коли  вводиться  більше  або  менше інсуліну,  або  змінюється  доза  цукрознижуючих пігулок.  Дані  відомості  є  дуже  важливими  для лікаря,  вони  допомагають  зробити  висновки щодо адекватності обраної інсулінотерапії і, таким чином,  відрегулювати  лікування.  Лікар  або скорегує  дози  інсуліну  згідно  відомостей  зі щоденника, або взагалі змінить їх.

Харчування при діабеті

            При  діабеті  I  типу  особливих  обмежень  в  їжі немає,  але  тільки  за  умови  правильного  підбору дози  інсуліну.  Доки  ж  доза  не  підібрана,  краще взагалі  утриматися  від  солінь,  солодкої,  гострої  і жирної  їжі.  Зрозуміло,  не  слід  забувати,  що харчування  при  цьому  типі  діабету  має  бути збалансованим і здоровим.

            При  діабеті  II  типу  фахівці  рекомендують виключити з їжі такі продукти:

  • білий хліб, пиріжки та вареники;
  • цукор, кондитерські вироби;
  •  солодкі газовані напої і солодкі соки;
  •  сало, свинину і вироби зі свинини;
  •  картоплю і рис;
  •  ізюм,  фініки,  банани,  інжир,  курагу,
  • виноград, хурму, диню й абрикоси.

            Крім  того,  варто  обмежити  споживання смажених,  гострих,  солоних  і  консервованих продуктів.  Ретельно  контролюйте  споживання жирів  (не  більше  10%  калорій  щодня).  Жири провокують  розвиток  хвороб  серця,  до  яких діабетики мають схильність. Продукти, корисні для діабетиків.  

Усім  діабетикам  без винятків  показані  свіжі овочеві  соки. Найкращим  соком  для діабетиків  є  сік  селери, петрушки  і  кропу.  Сік  з  цих  складових  чудово допомагає стабілізувати рівень цукру в крові. Продукти, рекомендовані до споживання:

  • варена нежирна яловичина;
  • нежирна  риба,  бажано  запечена  в  духовці або варена;
  • куряче  м'ясо  (вживання  шкури  від  курки слід виключити);
  • чорний хліб;
  • яйця курячі (не більше 4 шт. на тиждень);
  • крупи:  вівсяна,  гречана,  перлова, пшенична;
  • грейпфрут;
  • сік томатний, зелений чай;
  • капуста (білокачанна і/або цвітна), кабачки,
  • огірки, баклажани;
  • цибуля, петрушка, кріп;
  • кислі  яблука,  мандарини,  сливи,  кавуни  і ягоди в обмеженій кількості.

            Алкоголь.  Оскільки  алкогольні  напої  можуть призвести  до  різкого  зниження  рівня  цукру  в крові, діабетикам не радять вживати їх часто, але зовсім  відмовлятися  від  спиртного  не обов'язково.  Потрібно  тільки  пам'ятати  про необхідні  обмеження.  Людям,  що  живуть  з діабетом,  можна  вживати  сухі  вина (до  200  г), міцні напої (до 50 г).

            Серед  "золотих"  правил  запобігання хворобі  -  дотримання  основ  здорового способу життя, відмова від шкідливих звичок, збалансоване  харчування,  помірні  фізичні навантаження,  контроль  ваги  тіла,  а  також щорічний  аналіз  крові  "на  цукор"  та обов'язкове  звернення  до  лікаря  у  разі погіршення стану здоров'

БАЖАЄМО ВАМ ДОБРОГО ЗДОРОВ’ Я!

За матеріалами ОЦЗ підготувала  завідувач ІАК 

ЦПМСД Немирівської районної ради  А.Герасименко


High Quality Free Joomla Templates by MightyJoomla | Design Inspiration FCT