Територіальні громади району

Автор: Адмін вкл. .

Територіальні громади Немирівського району

Назва громади

Населені пункти

1.

Немирівська міська рада

Немирів

2.

Брацлавська селищна рада

Брацлав

3.

Байраківська сільська рада

Байраківка, Глинянець, Дубмаслівка

4.

Боблівська сільська рада

Боблів

5.

Бондурівська сільська рада

Бондурівка, Мар'янівка

6.

Бугаківська сільська рада

Бугаків

7.

Великобушинська сільська рада

Велика Бушинка, Березівка

8.

Вишковецька сільська рада

Вишківці, Забужжя, Вигнанка

9.

Вищекропивнянська сільська рада

Вища Кропивна, Гута

10.

Вовчоцька сільська рада

Вовчак, Довжок

11.

Воловодівська сільська рада

Воловодівка, хутір Шевченка

12.

Воробіївська сільська рада

Воробіївка, Нова Миколаївка

13.

Головеньківська сільська рада

Головенньки

14.

Грабовецька сільська рада

Грабовець, Сорокодуби, Гранітне

15.

Гриненківська сільська рада

Гриненки

16.

Джуринецька сільська рада

Джуринець

17.

Зарудинецька сільська рада

Зарудинці, Вовчок, Зеленянка, Йосипенки, Кароліна, Озеро

18.

Зяньковецька сільська рада

Зяньківці, Анциполівка

19.

Кіровська сільська рада

Кірово, Коровайна, Сажки, Селевінці, Монастирок

20.

Ковалівська сільська рада

Ковалівка, Потоки, Межигірка

21.

Коржівська сільська рада

Коржівка, Городниця, Коржів

22.

Криковецька сільська рада

Криківці, Будки, Сорокотяжинці, Данилки

23.

Кудлаївська сільська рада

Кудлаї, Дубовець, Чаульське

24.

Марксівська сільська рада

Марксове, Яструбиха

25.

Медвежанська сільська рада

Медвежа, Гостинне

26.

Мельниківська сільська рада

Мельниківці, Червоне

27.

Муховецька сільська рада

Мухівці, Шолудьки, Мала Бушинка

28.

Никифоровецька сільська рада

Никифорівці, Лука

29.

Новообиходівська сільська рада

Нові Обиходи, Самчинці

30.

Новоселівська сільська рада

Новоселівка, Глинське

31.

Обідненська сільська рада

Обідне

32.

Ометинецька сільська рада

Ометинці

33.

Райгородська сільська рада

Райгород, Слобідка, Нижча Кропивна

34.

Рубанська сільська рада

Рубань

35.

Семенська сільська рада

Семенки, Салинці, Мар’янівка

36.

Ситковецька селищної рада

Ситківці

37.

Скрицька сільська рада

Скрицьке, Шура

38.

Сокілецька сільська рада

Сокілець, Олексіївка, Гвоздів

39.

Сподахівська сільська рада

Сподахи

40.

Стрільчинецька сільська рада

Стрільчинці

41.

Чуківська сільська рада

Чуків, Остапківці, Перепеличчя

42.

Юрковецька сільська рада

Юрківці, Рубіжне

43.

Язвинківська сільська рада

Язвинки, Гунька, Супрунівка, Козаківка

Немирівська міська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - місто Немирів
Телефон - 
Населені пункти - місто Немирів
Місцева рада утворена в 1921 р.
Кількість виборців - 8652 чол.

Голова ради Качур Віктор Миколайович
Секретар ради Дмитро Штойко

Розташовання - Центральна частина Немирівського району
Відстань до обласного центру
- шосейним шляхом - 45 км
- залізницею - 50 км
Відстань до найближчої місцевої ради - 4 км
 

1. Територія

 

Всього: в т.ч.

1092,3 га

 

 земель державної власності

 
 

земель комунальної власності

 
 

земель приватної власності

 
 

Площа населених пунктів

 
 

в т.ч.: державна власність

 
 

комунальної власності

 
 

приватна власність

 
     

2. Населення

   

01.01.2007р

01.01.2008р

01.01.2009р

01.01.2010р

 

Всього, чол.

11659

11617

11584

 
 

дітей дошкільного віку

712

835

863

 
 

дітей шкільного віку

2693

2684

   
 

громадян пенсійного віку

1736

1605

   
 

працездатне населення

7210

7189

   
 

кількість працюючих на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та господарювання

5310

5300

   


3. Характеристика населених пунктів, що входять до складу громади

Всього населених пунктів 1, в них  дворів, у тому числі:

3.1 Населений пункт Немирів

   

01.01.2007р

01.01.2008р

01.01.2009р

01.01.2010р

 

кількість дворів

       
 

кількість населення

       
 

в т.ч.: дітей дошкільного віку

       
 

дітей шкільного віку

       
 

громадян пенсійного віку

       
 

Кількість померлих

       
 

Кількість народжених

       

4. Структура земельного фонду

№ з/п

Територія Немирівської міської ради

Га

Оренда

Договори оренди
з _____ по ____

 

Територія, всього
у тому числі:

1092,3

36

 

1

Сільськогосподарські угіддя

387,5

   

2

Рілля

313,7

   

3

Ліса і інші лісовкриті площі

31,2

   

4

Забудовані землі

538,2

   

5

Ставки які знаходяться

     
 

-на території міста

65,3

2,0

 
 

-за територією міста

     


5. Бюджет міської ради

 

2007р.

2008р.

2009р.

2010р.

Доходи місцевого бюджету всього, в т.ч.

10795

11265

10589

8143

Доходи, що враховуються при визначені міжбюджетних трансфертів

4772

6361

5670

4496

Доходи, що не враховуються при визначені міжбюджетних трансфертів

824

1429

1499

1585

Доходи спеціального фонду, в т.ч.

3165

2406

2232

2062

бюджет розвитку

201

731

1187

1068

Субвенція

2034

1069

   

Дотація

       

Видатки місцевого бюджету, в т.ч.

10804

11133

10457

7834

поточні

7406

8727

8234

6111

з яких за рахунок субвенцій з бюджетів різних рівнів

       

капітальні

3398

2406

2223

1722

з яких за рахунок субвенцій з бюджетів різних рівнів

       

Із загального обсягу видатків на утримання:

5333

4644

6444

6111

орган місцевого самоврядування

546

826

789

1105

освіта

2917

2630

3590

3391

культура

       

охорона здоров’я

       

житлово-комунальне господарство

356

820

1671

1615

інші

1513

369

394

 


6. Корисні копалини - Глина, радонові води
7. Торгівля
Магазини - 87
в т. ч. приватні - 
8. Охорона здоров’я
Медичні заклади: 15
працівників - 405
поліклінік - 1
лікарень - 1
ФАП - 
9. Освіта
Школи на 01.01.2010р. - 3
в т.ч.: ЗОШ І-ІІІ ст. - 2
вчмтелів - 159
учнів - 1323
10. Заклади культури
Будинки культури – 2
Театри – 
Бібліотеки - 3
Музеї – 4 
11. Спортивні заклади та споруди - 
  Дитячо-юнацька спортивна школа
  ДСО «Колос»
  Районний стадіон «Колос» 
12. Основні історичні та історико-архітектурні пам’ятки - 
  - палац
  - парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва 19 ст.
  - електростанція і млин

Брацлавська селищна рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - смт. Брацлав
Телефон - 51479
Населені пункти - смт. Брацлав
Місцева рада утворена в 1938 р.
Кількість виборців - 3912 чол.

Голова ради Мазур Віталій Петрович
Секретар ради Костік Людмила Андріївна. 

Розташовання - Південна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 18 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Марксівська - 3 км
 

1. Територія

 

Всього: в т.ч.

2850 га

 

 земель державної власності

 
 

земель комунальної власності

60 га

 

земель приватної власності

220 га

 

Площа населених пунктів

2850 га

 

в т.ч.: державна власність

 
 

комунальної власності

60 га

 

приватна власність

325 га

     

2. Населення

   

01.01.2007р

01.01.2008р

01.01.2009р

01.01.2010р

 

Всього, чол.

6048

6046

5716

5716

 

дітей дошкільного віку

253

261

272

285

 

дітей шкільного віку

684

682

520

517

 

громадян пенсійного віку

1295

1301

1532

1534

 

працездатне населення

1521

1529

1532

1534

 

кількість працюючих на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та господарювання

1826

1832

1840

1842


3. Характеристика населених пунктів, що входять до складу громади

Всього населених пунктів 1, в них 2049 дворів, у тому числі:

3.1 Населений пункт Браацлав

   

01.01.2007р

01.01.2008р

01.01.2009р

01.01.2010р

 

кількість дворів

2067

2067

2059

2049

 

кількість населення

6048

6046

5716

5716

 

в т.ч.: дітей дошкільного віку

253

261

272

285

 

дітей шкільного віку

684

682

520

517

 

громадян пенсійного віку

1295

1301

1325

1340

 

Кількість померлих

 

92

103

98

 

Кількість народжених

 

61

68

50

4. Структура земельного фонду

№ з/п

Територія Брацлавської с/ради

Га

Оренда

Договори оренди
з _____ по ____

 

Територія, всього
у тому числі:

     

1

Сільськогосподарські угіддя

     

2

Рілля

2531

1

з 2006 по 2010

3

Ліса і інші лісовкриті площі

     

4

Забудовані землі

11

1

з 2006 по 2015

5

Ставки які знаходяться

     
 

-на території села

5,4

1

з 2009 по 2014

 

-за територією села

3,2

1

з 2009 по 2014


5. Бюджет сільської ради

 

2007р.

2008р.

2009р.

2010р.

Доходи місцевого бюджету всього, в т.ч.

1069,5

2125,5

2185,2

2669,4

Доходи, що враховуються при визначені міжбюджетних трансфертів

525,1

744,1

1005,2

1228,7

Доходи, що не враховуються при визначені міжбюджетних трансфертів

121,2

217,1

106,6

108,8

Доходи спеціального фонду, в т.ч.

52,5

66,9

81,9

107

бюджет розвитку

14,5

     

Субвенція

406,2

102

   

Дотація

1069,5

2125,5

2185,2

2453,6

Видатки місцевого бюджету, в т.ч.

       

поточні

1035

1970

2103,3

2562,3

з яких за рахунок субвенцій з бюджетів різних рівнів

406,2

102

   

капітальні

34,5

155,5

81,9

 

з яких за рахунок субвенцій з бюджетів різних рівнів

   

63,5

 

Із загального обсягу видатків на утримання:

       

орган місцевого самоврядування

221,1

340

421,6

539,9

освіта

465,8

936,1

1027,9

1264

культура

125,1

243,9

297,2

449,6

охорона здоров’я

       

житлово-комунальне господарство

       

інші

223,6

450,5

356,6

08,8


6. Корисні копалини - немає
7. Торгівля
Магазини - 28
в т. ч. приватні - 28
рики - 1
8. Охорона здоров’я
Медичні заклади: 8
працівників - 128
в т. ч. поліклінік - 1
лікарень - 1
9. Освіта
Школи на 01.01.2010р. - 3
в т.ч.: ЗОШ І-ІІІ ст. - 2
вчмтелів - 52
учнів - 358
10. Заклади культури
Будинки культури – 1
Театри – 
Бібліотеки - 2
Музеї – 
11. Спортивні заклади та споруди - стадіон
12. Основні історичні та історико-архітектурні пам’ятки - Приміщення селищної ради, Приміщення музичної школи, Приміщення відділення міліції, Млин.

Байраківська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Байраківка
Телефон - 34442

Населені пункти - село Байраківка, село Глинянець, село Дубмаслівка
Місцева рада утворена в 1962 р.

Голова ради Назимко Раїса Григорівна
16.04.1960 - р.н. освіта - базова вища (правознавство)
Секретар ради Тульчинська Олена Іванівна
16.04.1960 - р.н. освіта - повна вища (бухгалтерський облік)

Розташовання - Західна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 14 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Боблівська - 4 км
Кількість виборців 610 чол.
 


Байраківська сільська рада

  На території Байраківської сільської ради розташовані три населених пункти: Байраківка, Дубмаслівка, Глинянець.

  Назва села Глинянець походить від того, що місцевість багата на різнокольорову глину: білу,жовту,руду. Історія села Глинянець сягає часів Татарської навали. Вже тоді чисельність населення була на 60 дворів.Село розміщене на горбах, між ними знаходяться ставки. До появи села Глинянець на цій території було було розташоване містечко Вирлівка .Напад татар знищив це місто. Від назви знищеного міста до наших днів залишилася назва «Вирлівка»- так називають сільське поле.

  Село Байраківка розташоване в південно-східній частині від смт. Вороновиця. Свою теперішню назву село отримало в 1926 році.До цього воно носило назву Вербка.До 1926 року до нього входило три поселення: Вербка, Маслівка,Дубівчик. Маслівка і Дубівчик було об’єднано в село Дубмаслівку. Байраківка отримала назву від так званих байраків - величезних ярів,засаджених густими чагарниками та деревами, серед яких проживало населення.

  Село розташовувалось в двох ярах: Свинячий та Глибокий. Але починаючи З 1680 року населення з цих ярів перейшло жити на більш рівну місцевість, засаджену непрохідним лісом, що знаходилась в семи кілометрах від «Свинячого яру». Причиною переходу населення було те, що їх часто відвідували непрохані гості-татари. З роками загарбники частину села спустошили.

  Населення не витримало і почало переселятися в глиб лісу, вирубуючи його для будівництва будинків та ділянок орної землі. З роками,коли на села ніхто не нападав, ліс майже весь вирубали, зробивши на його місці нове село і великі поля. На сьогоднішній день в селі залишилось багато маленьких лісочків- залишків колишнього великого лісу.

  Окрасою територіальної громади є православна церква,з двома куполами. Будівництво церкви тривало близько п’яти років і закінчилося в 1905 році. Всі роботи виконувались вручну.Цеглу вивозили з Росошанського цегляного заводу. Розчин робили із вапна та курячих яєць.

  В 1954 році церкву було закрито, а в приміщенні розташовано зерновий склад. В 1956 році приміщення було переоблаштоване під сільський клуб, який проіснував до 1990 року, і церкву знову було повернуто громаді, після чого почалася реставрація церкви. Після довгого мовчання знову зазвучав церковний дзвін та відновились церковні служби.

  Основним заняттям жителів сіл Глинянець, Байраківка та Дубмаслівка було вирощування зерна. Також було розповсюджено плетіння корзин з очерету в с. Дубмаслівка, за що і понині населення називають «Кошиками»,хоч ремесло повністю занепало в 70-х роках минулого сторіччя.

  Жертвами голодомору 1933 року на території сіл стало жителів:

 с.Байраківка-640 чол., с.Глинянець-276 чол., с.Дубмаслівка-600 чол.

  У роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років у боях за звільнення Батьківщини від ворога загинуло 225 чоловік. В пам'ять про них та їх подвиги в кожному селі встановлено обеліски.

  В повоєнні роки трудівники сіл прославляли нашу громаду своєю ударною працею під керівництвом голів колгоспу ім. Жданова:

 Катеринюк Прокіп Дмитрович (1954-1961 рік)

 Кривонос Павло Володимирович(1961-1967 рік)

 Загоруйко Данило Семенович (1967-1971 рік)

 Паньків Іван Юрійович (1971-1980 рік)

 Сивак Борис Йосипович (1989-1988 рік)

 Сологуб Григорій Артемович (1988-1991 рік)

 Шлапак Василь Іванович (1991-1998 рік)

 Чубенко Віктор Григорович (1998-2000 рік)

 Писаренко Валентина Василівна (2000-2005 рік)

  Багато передовиків праці були відзначені нагородами Батьківщини, зокрема тракторист Подзігун Василь Климович отримав Орден Червоного прапора, ланкова буряководів Березнюк Ніна Миронівна нагороджена орденом Трудової Слави III ступеня.

  В 1998 році на базі КСП «Нива» було організовано два сільгосппідприємства: ВСК «Правда» с.Глинянець та ВСК «Мрія» с.Байраків- ка, які займались розведенням тварин та вирощуванням зернових і технічних культур. Проте на протязі 2005-2006 років ці підприємства обанкрутились.

  Сучасні Байраківка, Глинянець, Дубмаслівка - це газифіковані села, які мають автобусне сполучення з м.Немирів та м. Вінниця.

  Розпайовані землі громадян орендує ТОВ «СХК» Вінницька промислова група» - 688 земельних часток (паїв). З населенням розраховуються вчасно і згідно договору.Крім того, надають допомогу школі та на поховання пайовиків. За допомогою інвесторів було освітлено центральну вулицю с.Байраківка.

  На території Байраківської сільської ради сьогодні працює відділення зв’язку, три фельдшерських пункти, п’ять магазинів, клуб, дві бібліотеки, сільська рада. Функціонує Байраківська ЗОШ-І-ІІІ ступеня, в якій навчається 68 учнів.

  З часу утворення Байраківської сільської ради в 1959 році її очолювали: Юрченко Петро Гордійович (1959-1963 рік), Сологуб Пилип Стеванович (1963-1968 рік), Шрамко Петро Миколайович (1968-1971 рік), Чернега Ганна Григорівна (1971-1977 рік), Ткаченко Галина Броніславівна (1977-1982 рік), Чередник Павло Пилипович (1982-1985 рік), Моцерушко Володимир Іванович (1985-1987 рік), Дець Михайло Танасійович (1987-1989 рік), Коломієць Іван Олександрович(1989-1997 рік), Чередник Ігор Павлович (1997-2000 рік), Перетятько Сергій Олександрович (2000-2002 рік), Терещенко Людмила Володимирівна (2002-2006 рік), Глива Анатолій Дмитрович (2006-2007 рік), Назимко Раїса Григорівна з 2007 по даний час.

  Байраківська сільська рада працює:

  Початок роботи: 8.00 Кінець роботи:17.00 Вихідні: субота, неділя.

Боблівська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Боблів
Телефон - 36242

Населені пункти - село Боблів
Місцева рада утворена в 1989 р.
Кількість виборців - 330 чол.

Голова ради Шкарапута Андрій Андрійович
Секретар ради Рекрутяк Наталія Андріївна
23.05.1967 - р.н. освіта - середня спеціальна (бухгалтерський облік)

Розташовання - Північно-Західна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 15 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Байраківська - 4 км

Бондурівська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Бондурівка
Телефон - 

Населені пункти - село Бондурівка, село Мар'янівка
Місцева рада утворена в 1918 р.
Кількість виборців - 360 чол.

Голова ради Ратушняк Василь Миколайович
Секретар ради Малик Валентина Андріївна

Розташовання - Східна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 25 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Рубанська - 10 км
 

Бугаківська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Бугаків
Телефон - 34332

Населені пункти - село Бугаків
Місцева рада утворена в 1988 р.
Кількість виборців - 474 чол.

Голова ради Андрущак Людмила Віталіївна
10.10.1972 - р.н. освіта - базова вища (бухгалтерський облік)
Секретар ради Баранчук Лариса Миколаївна
01.05.1965 - р.н. освіта - середня спеціальна (бухгалтерський облік)

Розташовання - Центральна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 12 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Зарудинецька - 4 км
 

Великобушинська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Велика Бушинка
Телефон - 38142

Населені пункти - село Велика Бушинка, село Березівка
Місцева рада утворена в 1926 р.
Кількість виборців - 1118 чол.

Голова ради - Бондаренко Олександр Васильович
13.03.1964 - р.н. освіта - вища (зооінженер)
Секретар ради - Шрамко Надія Василівна
26.01.1961 - р.н. освіта - вища (товарознавець)

Розташовання - Центральна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 5 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Чуківська- 3 км
 

Вишковецька сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Вишківці
Телефон - 53319

Населені пункти - село Вишківці, село Забужжя, н/п Вигнанка
Місцева рада утворена в 1944 р.
Кількість виборців - 682 чол.

Голова ради Васильчук Віктор Васильович
28.10.1970 - р.н. освіта - середня спеціальна (фельдшер)
Секретар ради Слободянюк Валентина Дмитрівна
16.04.1960 - р.н. освіта - повна загальна середня

Розташовання - Південно-Західна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 35 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради - 4 км
 

Вищекропивнянська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Вища Кропивна
Телефон - 36442

Населені пункти - село Вища Кропивна, село Гута
Місцева рада утворена в 1930 р.
Кількість виборців - 498 чол.

Голова ради Мельник Володимир Михайлович
Секретар ради Олійник Ганна Григорівна
03.01.1962 - р.н. освіта - середня спеціальна (механізація обліку і обчислювальних робіт)

Розташовання - Південно-Східна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 29 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Ситківці - 5 км
 

Вовчоцька сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Вовчок
Телефон - 51642

Населені пункти - село Вовчок, село Довжок
Місцева рада утворена в 1930 р.
Кількість виборців - 812 чол.

Голова ради Кобринчук Микола Миколайович
03.04.1972 - р.н. освіта - вища (бухгалтер)
Секретар ради Безмощук Галина Петрівна
08.09.1961 - р.н. освіта - неповна вища (бухгалтер)

Розташовання - Північно-Західна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 18 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Брацлавська - 8 км
 

Воловодівська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Воловодівка
Телефон - 30242

Населені пункти - село Воловодівка, хутір Шевченка
Місцева рада утворена в 2006 р.
Кількість виборців - 350 чол.

Голова ради - Сирота Катерина Дмитрівна
Секретар ради Тульчинська Олена Іванівна
18.04.1964 - р.н. освіта - повна вища (бухгалтерський облік)

Розташовання - Північна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 30 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Обідненска - 7 км
 

Воробіївська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Воробіївка
Телефон - 

Населені пункти - село Воробіївка, село Нова Миколаївка
Місцева рада утворена в 
Кількість виборців - 304 чол.

Голова ради - Маліцький Олександр Степанович
Секретар ради - Циганчук Лідія Петрівна

Розташовання - Західна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 16 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Муховецька - 8 км
 

Воробіївська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Воробіївка
Телефон - 

Населені пункти - село Воробіївка, село Нова Миколаївка
Місцева рада утворена в 
Кількість виборців - 304 чол.

Голова ради - Маліцький Олександр Степанович
Секретар ради - Циганчук Лідія Петрівна

Розташовання - Західна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 16 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Муховецька - 8 км
 

Головеньківська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Головенньки
Телефон - 34755

Населені пункти - село Головенньки
Місцева рада утворена в 1993 р.
Кількість виборців - 386 чол.

Голова ради - Зацерковна Марія Яківна
Секретар ради - Логінова Людмила Андріївна
14.03.1959 - р.н. освіта - середня спеціальна (товарознавство)

Розташовання - Центральна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 7 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Ковалівська - 2 км

Грабовецька сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Грабовець
Телефон - 

Населені пункти - село Грабовець, село Сорокодуби, село Гранітне
Місцева рада утворена в 1929 р.
Кількість виборців - 485 чол.

Голова ради - Цимбал Наталія Миколаївна
Секретар ради - Бендюк Іван Висильович

Розташовання - Південній частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 25 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради - 4 км
 


Історія села Грабовець

  Село, як людина , має свою біографію. Має час і місце народження, пам’ятні події дати, радощі і незгоди.

  Біографію села творять люди від першого кілка забитого на місці майбутньої будівлі , до сьогоднішніх і прийдешніх днів.

  Тісно переплетені і невіддільні – долі людей і доля села в якому вони живуть.

  А все починається з історії села, з перших спогадів та записів.

  "Церковний вісник” 1875р. №20 описано історично – статистичні данні Брацлавського повіту.

  Зі слів старожилів відомо що , с. Грабовець створились з Брацлавських хуторів, а назву отримало від грабового лісу на місці якого і збудоване село. Розташоване на гористій місцевості і прилягає однією стороною до річки Буг.

  Спочатку свого існування село Грабовець було володінням поміщика Яловицького, потім перейшло до Брацлава, а в 1780р. подароване сенатору Михайлу Козловському.

  На краю села при дорозі була дерев’яна церква з трьох куполів, яка була побудована на честь святих Кузьми та Дем’яна в 1757р. Дзвіниця була побудована окремо у 1859 р. на свято.

  До Грабовецького приходу входили села Сорокодуби і Коржов (нині Гранітне).

  Сорокодуби отримали назву від дубового лісу, який був раніше на місці села.

  На місці Коржова були млини, і від прісного хліба під назвою «корж» назване село - Коржов.

  В 1926р населення села Грабовець складало 1164 жителі;

 · в Сорокодубах – 1016;

 · в Гранітному – 122.

  За часів радянської влади до 1930р. було створено 2 колгоспи, Грабовецький і Сорокодубський.

  Не минула і війна нашого села і забрала з собою багато наших односельчан 123чоловіки, Грабовець – 70 чол., Сорокодуби – 45 чол.,Гранітне – 6 чол.

  Ви запитайте у громади,де лишень гіркими наші сльози – і на Соловках і на Колимі. А за яку провину? За те, що хазяями хотіли стати. Ще й тепер не забувається 1933 і 1947р-р., коли за 7 колосків – сім років тюрми. Село відоме і тим, що поблизу в 1945р. було знайдено скарб з 80 римських монет, а біля села Гранітне досліджено залишки слов’янського поселення VIII i IX ст., було розкопано 7 жителів.

  В травні 1949р. відкрили сільську при клубну бібліотеку

  1969р. – згідно постанови президій ліквідовувалась не писемність і з початку навчання було розгорнуто 1 лікнеп, де було 48 слухачів.

  Пережило Грабовець і часи репресій, голоду, війну, перебудову і так дійшло до нашого часу, зі своїми традиціями, людьми та проблемами, яких в теперішній час нажаль стає все більше.

  За часі незалежності село розвивається, так 1992році була збудована церква, проведено розпаювання землі після, якої жителі села стали справжніми власниками своєї землі і вільні в її використані

  Кількість населення скорочується, робочих місці немає та жителі села не падають духом працюють на ентузіазмі.

  Кількість населення на сьогодні становить - 635 осіб.

  Проводяться роботи по завершенню газифікації населених пунктів, кошторисною вартістю 1 млн.560 тис.

  На територій села функціонують: сільська рада, бібліотека, будинок культури, два ФАПи – Сорокодубський та Грабовецький, два магазини.

  Очолює сільську громаду сільський голова - Цимбал Наталя Миколаївна.

  17 липня 2011 року село Грабовець святкувало своє 250- річчя ,було проведено гарне свято за підтримки працівників будинку культури та сільської ради, з концертною програмою презентацією виставки робіт жителів села.

  Земельні угіддя передані в оренду фермерським господарствам: «Еліта», Ломанюка В.М., «Ломанюк» - Ломанюка М., «Бендюк» - Бендюка І.В.,«Промінь» - Галанюк Д.В.

  Історія села - це не минуле, і не сьогодення ,історія села – це плин часу, в якому старе руйнується і вмирає, а на місці нього народжується,створюється,будується майбутнє.

Гриненська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Гриненки
Телефон - 51842

Населені пункти - село Гриненки
Місцева рада утворена в 1991 р.
Кількість виборців - 318 чол.

Голова ради - Терпецька Олена Степанівна
20.07.1974 - р.н. освіта - середня спеціальна (бухгалтерський облік)
Секретар ради - Зубар Світлана Василівна
27.02.1965 - р.н. освіта - середня спеціальна (бухгалтерський облік)

Розташовання - Південна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 25 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Брацлавська - 7 км
 

Джуринецька сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Джуринець
Телефон - 62296

Населені пункти - село Джуринець
Місцева рада утворена в 1932 р.
Кількість виборців - 342 чол.

Голова ради - Котляр Володимир Васильович
22.07.1956 - р.н. освіта - вища (політолог)
Секретар ради - Манченко Євдокія Іванівна
24.02.1968 - р.н. освіта - середня спеціальна (бухгалтерський облік)

Розташовання - Південно-Західна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 14 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Ситковецька - 5 км
  

Зарудинецька сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Зарудинці
Телефон - 37242

Населені пункти - села Зарудинці, Вовчок, Зеленянка, Йосипенки, Кароліна, Озеро
Місцева рада утворена в 1919 р.
Кількість виборців - 883 чол.

Голова ради - Горбенко Лариса Іванівна
Секретар ради - Захараш Катерина Дмитрівна
11.11.1962 - р.н. освіта - середня спеціальна (бібліотекар)

Розташовання - Центральній частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 7 км
- залізницею - 12 км
Відстань до найближчої місцевої ради Бугаківська - 5 км
 

Зяньковецька сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Зяньківці
Телефон - 

Населені пункти - село Зяньківці, село Анциполівка
Місцева рада утворена в 1932 р.
Кількість виборців - 290 чол.

Голова ради - Стеблюк Оксана Анатоліївна
Секретар ради - Ковальчук Ганна Миколаївна

Розташовання - Південна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 35 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради 
Семенська - 6 км
 

Кіровська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Кірово
Телефон - 35141
Населені пункти - села Кірово, Коровайна, Сажки, Селевінці, Монастирок
Місцева рада утворена в
Кількість виборців - 1694 чол.

Голова ради Нікіфоренко Володимир Федорович
05.02.1961 - р.н. освіта - середня спеціальна (технік механік)
Секретар ради Попенко Тетяна Анатоліївна
28.04.1965 - р.н. освіта - вища (зооінженер)

Розташовання - Центральна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 7 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Немирівська - 7 км
 

Ковалівська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Ковалівка
Телефон - 33442
Населені пункти - село Ковалівка, село Потоки, село Межигірка
Місцева рада утворена в 1956 р.
Кількість виборців - 2845 чол.

Голова ради - Лютенко Володимир Миколайович
22.04.1960 - р.н. освіта - повна вища (лікар)
Секретар ради - Топчій Тетяна Михайлівна
23.05.1963 - р.н. освіта - повна вища (товарознавець)

Розташовання - Центральна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 7 км
- залізницею - 7 км
Відстань до найближчої місцевої ради Сподахівська - 5 км
 

Коржівська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Коржівка
Телефон - 41558
Населені пункти - село Коржівка, село Городниця, село Коржів
Місцева рада утворена в 1932 р.
Кількість виборців - 209 чол.

Голова ради - Войтенко Лариса Михайлівна
22.01.1968 - р.н. освіта - вища (економіст)
Секретар ради - Широкоступ Наталія Вікторівна
13.04.1967 - р.н. освіта - вища (бухгалтерський облік)

Розташовання - Південна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 25 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Новообиходівська - 6 км
 


Історія села Коржівка

  Село Коржівка є центер сільської ради куди входить село Городниця і хутір Коржів.

  Зі слів старожитнлів села, колись наше село Коржівка мало назву Свінціці. Воно було назване на честь пана Свінціці. За переказами село засновано в другій половині XVI ст., Після зловісної Люблінської Унії, коли польська шляхта, яка саранча кинулась на Поділля захоплюючи кращі землі і ліси. Тоді один із польських магнатів (хто саме встановити не вдалось) припровадив сюди аж із Польщі своїх підлеглих і заснував село, яке назвав Свінціці. Правдами й неправдами пан напвняв село і місцевими жителями, і збіглими кріпаками, навіть полоненими козаками.

  Польські, кримські татари часто нападали на цей край, то життям тут було нелегким. Не змінилось воно після воззєднання України з Росією. Навіть реформа 1861р не принесла жителям Свінціці сподіваної волі. Кращі землі залишились панськими, а за невеликі відрізки треба було сплачувати чималий викуп. Тому революцію 1905-1907рр. Схвалено зустріли селяни, але відкритого протесту до пана не проявляли. А вже після Жовтневої революції селяни Свінціці виступили проти гнобителів і за переділ панської землі. Уже в 1918 р. В селі діяв ревком . Але коли в 1919р. Село захопили загони С.Петлюри і біло-поляки, то керівників ревкому Рожука Л.Д. та Сапожника. А.Г. вони ростріляли а решту розігнали.

  В липні 1941р. Село окупували фашисти, вони розтріляли тут 10 чоловіків, спалили 17 хат, за те що в них перебували партизани. Крім того окупанти насильно вивезли в нНімеччину 42 юнаків та дівчат. На фронтах Великої Вітчизняної війни полягло 67 односельців.

  Уже після війни в 1947р. Указом Президії Верховної Ради УРСР село Свінціця - в переводі на українську мову Світоч (факел або світильник) було переменовано в Коржівку.

  На лівому березі річки Південий Буг росташоване мальвниче село Коржівка. За 18 км від районого центру та 5км від залізничної станції. Поблизу с.Коржівка виявлена залишки поселень доби неоліту, трипільської культури та двох ранньословянських ІІ-VI та VI-VII ст.В селі еє памятник В.І.Леніну,1970р. памятник землякам які загинули в роки Великої Відчизняної війни 1977р.

  В селі Коржівка росташована садиба багатогалузевого ВСК «Надія» керуючий ним Войтенко В. В., ФГ «Криниця»- Рижмань Л. Д. та ПП «Контекст» - Ковальчук О.О. Також в селі є сільська рада, церква, медпунт, клуб, магазин.

 

Криковецька сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Криківці
Телефон - 
Населені пункти - село Криківці, село Будки, село Сорокотяжинці, село Данилки
Місцева рада утворена в 1935 р.
Кількість виборців - 837 чол.

Голова ради - Дзюбенко Катерина Іванівна
Секретар ради - Болюх Тетьяна Дмитрівна

Розташовання - Центральна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 31 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Рубанська - 6 км
 

Коротка характеристика села Криківці

  Територія сільської ради – 4937,4 га.

  До сільської ради входять населені пункти:

 1. Криківці

 2. Будки

 3. Сорокотяжинці

 4. Данилки.

  На території сільської ради проживає 902 громадян.

  Площа населених пунктів – 791,0 га.

  На території, де здійснює свої повноваження сільська рада функціонують:

 1. ДПТКЕ «Маяк».

 2. Криковецьке поштове відділення.

 3. ТОВ «СКХ» Вінницька промислова група».

 4. Фермерське господарство «Семеренко».

 5. Криковецька ЗОШ І-ІІІ ст. у якій навчається 54 учні, яких навчають 14 учителів.

 6. Криковецький ФАП.

 7. Будчанський ФАП.

 8. Сорокотяжинський ФАП.

 9. Будинок культури в с.Криківці.

 10. Сільський Будчанський клуб.

 11. Клуб-бібліотека в с. Сорокотяжинцях.

 12. На території сільської ради працює 5 приватних магазинів.

 

Кудлаївська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Кудлаї
Телефон - 37642
Населені пункти - село Кудлаї, село Дубовець, село Чаульське
Місцева рада утворена в 1944 р.
Кількість виборців - 541 чол.

Голова ради - Горовенко Валентина Петрівна
03.02.1954 - р.н. освіта - вища (економіст)
Секретар ради - Гусак Марія Анатоліївна
03.08.1978 - р.н. освіта - вища (вчитель англійської мови)

Розташовання - Північно-Західна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 10 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Байраківська - 6 км
 

Марксівська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Марксове
Телефон - 51212
Населені пункти - село Марксове, село Яструбиха
Місцева рада утворена в 1989 р.
Кількість виборців - 704 чол.

Голова ради - Мельник Сергій Миколайович
Секретар ради - Джуринська Людмила Євгеніївна
02.04.58 - р.н. освіта - середня спеціальна (бухгалтерський облік)

Розташовання - Західна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 21 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Брацлавська - 5 км
 

Медвежанська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Медвежа
Телефон - 36546
Населені пункти - село Медвежа, село Гостинне
Місцева рада утворена в 1938 р.
Кількість виборців - 766 чол.

Голова ради - Бадюк Станіслав Антонович
12.08.1964 - р.н. освіта - вища (вчений агроном)
Секретар ради - Коріненко Галина Ільківна
28.10.1964 - р.н. освіта - незакінчена вища (технік - будівельник)

Розташовання - Західна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 7 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Кудлаївська - 7 км
 

Мельниківська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Мельниківці
Телефон - 37331
Населені пункти - село Мельниківці, село Червоне
Місцева рада утворена в 1934 р.
Кількість виборців - 769 чол.

Голова ради - Рудь Микола Анатолійович
24.08.1960 - р.н. освіта - середня спеціальна (токар)
Секретар ради - Будко Наталія Олександрівна

Розташовання - Східна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 22 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Вища Кропивна - 7 км
 

Муховецька сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Мухівці
Телефон - 35342
Населені пункти - село Мухівці, село Шолудьки, село Мала Бушинка
Місцева рада утворена в 1918 р.
Кількість виборців - 1432 чол.

Голова ради - Усаченко Лідія Вікторівна
10.02.1969 - р.н. освіта - вища (агроном)
Секретар ради - Власюк Ольга Вікторівна
05.08.1985 - р.н. освіта - вища (бухгалтерський облік)

Розташовання - Західна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 5 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Немирівська - 6 км
 

Никифоровецька сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Никифорівці
Телефон - 34148
Населені пункти - село Никифорівці, село Лука
Місцева рада утворена в
Кількість виборців - 647 чол.

Голова ради - Дуднік Сергій Володимирович
10.02.1967 - р.н. освіта - вища (юрист)
Секретар ради - Кириленко Тетяна Макарівна
05.04.1962 - р.н. освіта - середня (продавець)

Розташовання - Північно-Західна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 15 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Кудлаївська Кудлаївська - 10 км
 


Там, де Бог тече - земля легенд і сонця.

  Так наші предки називали цей мальовничий куточок України – наші рідні села Никифорівці та Лука. Запитаєте чому? А тому що ми живемо на землі, яку Всевишній обдарував родючими грунтами, повноводними ріками, густими лісами і розлогими полями.

  З давніх часів на берегах річки Бог або як її ще називали Гіпаніс, жили хлібороби, які щиро плекали землю Побужжя. Тут сьогодні проживають жителі Никифоровецької територіальної громади, до складу якої входять села Лука та Никифорівці.

  За 15 кілометрів від районного центру м. Немирів та за 35 кілометрів від обласного центру м. Вінниці на лівобережжі річки Південний Буг розрослись, розкрили життєві сторінки населені пункти Лука та Никифорівці з їхніми поселенцями – людьми мужньої, щирої вдачі та трудової і бойової доблесті, зі своїми звичаями та обрядами, зі щоденними турботами і клопотами.

  Історичні факти про заснування та розвиток наших сіл відсутні, але за свідченням жителів, які передавалися з покоління в покоління перші згадки про села появилися в 16 столітті нашої ери. На ті часи наші землі належали до Брацлавського воєводства Речі Посполитої. Люди, які проживали в Галичині терпіли знущання та утиски польської шляхти і часто тікали в місця, де вплив польських панів був не такий жорстокий. За легендами села Никифорівці та Лука названі в честь їх засновників – переселенців Никифора та Луки. Густі, древні ліси захищали поселення від свавілля польських магнатів та татарських набігів. Річка Буг давала людям воду, рибу та можливість водного сполучення між іншими поселеннями.

  Подальша історія розвитку наших сіл тісно пов’язана з подіями, які відбувались на теренах України. З 16 по 19 століття території нинішньої України була охоплена постійними війнами між різними державами, національно – визвольними війнами та повстаннями. Після приєднання наших земель до Російської імперії в Україні змінився адміністративно – територіальний устрій. Село Никифорівці віднеслося до земель Подільської губернії Брацлавського повіту, Лучанської волості ( с. Лука стало волосним селом). На територіях які ввійшли до Російської імперії відродилася православна віра, почали будуватися православні храми. У 1878 році в с. Лука була побудована православна церква святого Михайла, яка діє і до нині та має статус історично – архітектурної пам’ятки. На той час церква мала близько 700 прихожан. В 1887 році в с. Лука було засновано народне училище, де навчалося 88 дітей. В 1897 році в с. Никифорівці було засновано церковно – приходську школу, в якій навчалось 50 дітей.

  В кінці 19-го століття землі Лучанської волості належали графині Туровській, маєток якої знаходився на території теперішньої Никифоровецької школи.

  З розгортанням революційних подій в наших селах змінилися економічні, політичні та виробничі відносини. Землі, будівлі та майно землевласників були розділені між селянами. В 1919 році в наших селах було встановлено Радянську владу. З 1920 року нова економічна політика дала можливість інтенсивно розвиватися сільському господарству. В 1930 році було організовано перше колективне господарство «Хлібороб».

  В 1932-33 роках в результаті голодомору та сталінських репресій в наших селах померло від голодної смерті та закатовано в сталінських таборах близько 400 чоловік.

  З 1933 по 1941 роки в селах ефективно розвивались колективні господарства – колгоспи, які в певній мірі забезпечували прожиття його членів.

  З 1941 по 1945 роки через наші землі прокотилася найстрашніша в історії людства – Велика Вітчизняна війна. На території наших сіл не відбувалися військові дії, але в рідні домівки не повернулося 291 чоловік (131 по с. Никифорівці, і 160 по с. Лука). Села понесли збитки на суму близько 5 млн., карбованців. 16 березня 1944 року війська Радянської армії звільнили наші землі від фашистських загарбників.

  З 1945 року почалося відновлення сільськогосподарського виробництва, розбудова колгоспу. Важку людську працю замінювала техніка. Збільшувалася врожайність сільськогосподарських культур, збільшилось поголів’я худоби. В селах розвивалося соціально – культурне життя: були побудовані Будинок культури с. Никифорівці, клуб в с. Лука, фельдшерсько – акушерські пункти, відділ зв’язку. Побудовано нову сільську раду в с. Никифорівці. Центральною садибою територіальної громади стало с. Никифорівці. Життя селян стало заможнішим. В 1982 році колгосп ім.. Калініна реорганізовують в радгосп ім.. Калініна.

  В 1991 році з розвалом Радянського Союзу почався занепад сільського господарства. Спроби влади реанімувати сільськогосподарські підприємства були невдалими і реорганізація радгоспу ім. Калініна в КСП «Промінь» та в інші форми власності не дала ніяких результатів. Поступово на землях наших сіл замість єдиного колективного господарства почали утворюватись приватні фермерські господарства. На території Никифоровецької сільської ради працюють такі сільгосппідприємства: ТОВ АГРО ІНВЕСТ Україна, ТОВ Гостинне, ТОВ Астра, ДП Спецбудмотаж, ФГ КОНІСП, СФГ Марусича О.А., ФГ Коріненко і партнери, ФГ ІринаС, ФГ Катлен, а також ковбасний цех ТОВ Лис і КО.

  Неможливо описати історію якогось села чи громади, бо це історія мільйонів людей, мільйонів доль, пов’язаних між собою на довгі віки. Але ті найважливіші події, які відбувалися на наших землях завжди залишаться в пам’яті людей, бо відбувалися вони за участю наших предків не заради слави, а заради життя на землі. Про історію нашого краю свідчать не лише легенди та деякі об’єкти, які залишилися з давніх часів, а й діяння людей, їх ратні та трудові подвиги. Гордістю і легендою с. Никифорівці є Шапошніков Микола Степанович – кавалер трьох орденів Слави. Це людина, яка пройшла всю війну і своєю мужністю та відвагою, героїзмом заслужив звання повного кавалера ордена Слави, яке прирівнюється до звання Героя Радянського Союзу. На вшанування його доблесті на будинку, де він проживав, встановлено меморіальну дошку та його ім’ям названо вулицю де він мешкав. М.С.Шапошніков був відомим не тільки в нашому селі, а й далеко за його межами.

  Найдревнішими культурними та історичними об’єктами є скіфське поселення, яке знаходиться в лісі біля с. Никифорівці. Історичну цінність являє собою липова алея, поміж якою проходить автомобільна траса Немирів – Вінниця. Алея посаджена при царюванні імператриці Катерини другої двісті років тому. Ще є каштанова алея біля Никифоровецької школи, яка була посаджена графинею Туровською 130 років тому. Історично – архітектурною пам’яткою є церква святого Михайла в с. Лука. Історичними для нашого села можна назвати події Російсько – Турецької війни. В районі с. Никифорівці полководець Суворов, форсуючи річку Південний Буг, збудував переправу. Це місце і сьогодні називається Суворівською пристанню. При переправі через Буг загинуло багато солдатів. Вони захоронені в одній могилі, яка і сьогодні знаходиться біля урочища «Суворівська пристань».

  Пам’ятними для нашої громади є обеліски слави в с. Никифорівці та с. Лука, споруджені в пам'ять про загиблих у Великій Вітчизняній війні: встановлені пам’ятні хрести жертвам голодомору 1932-33 років та сталінських репресій, які знаходяться на кладовищах наших сіл.

  Читаючи коротку історію нашої громади, створюється враження, що вона складається лише з трагічних сторінок, але коли приїзжаєте в наші села, Вас зустрічають гостинні, добродушні, доброзичливі, веселі люди. Коли Ви милуєтеся красою природи, неповторними ландшафтами, дрімучим лісом, струмками та водоймами, які збігають до оточеного крутими берегами, лісами та квітучими полями Південного Бугу, здається, що тут ніколи не гриміли бої, не було злиднів та голоду, крові та сліз, що ця земля завжди була і буде частинкою раю створеного Всевишнім.

  Якщо Ви втомилися від щоденних буднів, життєвих проблем і Ваша душа потребує спокою, а тіло відпочинку, то запрошуємо Вас відвідати цей райський куточок землі – села Никифорівці та Лука. Добре відпочити Вам допоможуть працівники сучасних магазинів, Будинків культури, бібліотеки; тепле, привітне сонце та нерукотворна краса Південного Бугу.

 

Новообиходівська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Нові Обиходи
Телефон - 
Населені пункти - село Нові Обиходи, село Самчинці
Місцева рада утворена в 1994 р.
Кількість виборців - 550 чол.

Голова ради - Білик Ніна Василівна
Секретар ради - Мовчан-Ковальчук Ніна Йосипівна

Розташовання - Центральній частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 26 км
- залізницею - 20 км
Відстань до найближчої місцевої ради Коржівська - 6 км
 


Коротка інформація про Новообиходівську сільську раду

  Новообиходівська територіальна громада утворилась у 1993 році та об»єднала історію, традиції поліського села Обиходи Коростенського району Житомирської області та подільського села Самчинці Немирівського району Вінницької області.

  Будівництво села Нові Обиходи було розпочато в 1990 році на землях Коржівської сільської ради (біля с.Самчинці) з метою реалізації чорнобильської програми для компактного переселення 371 сім»ї села Обиходи Житомирської області Коростенського району, потерпілих внаслідок чорнобильської катастрофи з зони безумовного відселення.

  Перші сім сімей переселились в новозбудоване село, яке ще не мало своєї назви 14 вересня 1993 року. Тому дата 14 вересня традиційно відзначається як День села. Назву села «Нові Обиходи» присвоєно Верховною Радою України 21 липня 1994 року. Загальна площа території сільської ради складає 1647га Новообиходівська територіальна громада знаходиться на відстані 25 кілометрів від районного центру м.Немирова та 60 кілометрів від обласного центру м.Вінниця.

  На території сільської ради було створено військовий радгосп «Полісся», згодом перпрофільований в КСП, який займався вирощуванням зернових культур на площі 700 га, на даний час підприємство не працює, земля не розпайована.

  Водопровідну мережу -26 км. обслуговує ДП «Сільсервіс-Н», начальник дільниці Шимончук В.В., кількість працюючихи - 6 чоловік.

  На території ради функціонує 6 торгових точок (приватні підприємці - Лазаренко Ж.В., Ярмоленко Л.Т., Копишинський Ю.В., Гриневич І.В.), які займаються продажем населенню продуктів споживання.

  З об'єктів соціальної сфери на території ради працює Новообиходівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (директор Собченко М.В.), в якій навчається 108 учнів, загальна кількість працюючих - 30 чоловік. В приміщенні школи відкрито сільську бібліотеку (завідуюча Мельник О.І.).

  Для медичного обслуговування населення на території ради здійснює амбулаторія загальної практики сімейної медицини (головний лікар Терещук Ю.О.), персонал якої складається з 4 чоловік.

  У 1997 році в приміщенні сільської ради було відкрито відділення зв’язку (завідуюча Прус В.І.), чотирма листоношами обслуговуються 4 населені пункти.

  У 2001 році приватним підприємцем Слепенчук Г.Г. було відкрито пансіонат здорового способу життя «Наш дім» з обслуговуючим персоналом 30 чоловік, який протягом місяця оздоровлює більше 30 чоловік не тільки з України, а з різних куточків світу.

  В с. Нові Обиходи телефонний зв’язок забезпечує автоматична телефонна станція на 500 номерів, яку обслуговує інженер Свистун А.Л.

  На території ради зареєстровано такі релігійні общини: православна община Московського патріархату, римо-католицька, євангельські християни-баптисти, адвентисти сьомого дня).

  Через значні скорочення чорнобильської програми в селі Нові Обиходи багато об»єктів залишились не побудованими - це адмінприміщення, перепрофільоване з незавершеного будівництва дитячого садка (на даний час виставлене на продаж через аукціон у РВ ФДМУ у Вінницькій області), під»їздна дорога до села (300м.), виробнича зона КСП «Полісся» (тваринницькі приміщення).

  В Новообиходівській сільській раді працює 5 чоловік. Голова Білик Ніна Василівна, секретар Мовчан-Ковальчук Ніна Йосипівна. Обрано 16 депутатів сільської ради та виконавчий комітет у складі 8 чоловік.

  Станом на 01.01.2011 року на території Новообиходівської сільської ради налічується 276 домогосподарств (231 в с.Нові Обиходи, 45 в с.Самчинці). Проживає 732 жителі (в т.ч.с.Нові Обиходи - 647 чоловік, с.Самчинці - 85 чоловік). В підсобних господарствах громадян утримується 148 голів ВРХ, з них - 83 корови. Жителі сільської ради мають в користуванні до 100 одиниць транспортних засобів. Основною проблемою для територіальної громади є відсутність виробництва та роботи для осіб працездатного віку. Внаслідок цього більше 100 чоловік змушені шукати роботу за межами села, району, області.

 

Новоселівська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Новоселівка
Телефон - 
Населені пункти - село Новоселівка, село Глинське
Місцева рада утворена в 1993 р.
Кількість виборців - 318 чол.

Голова ради - Матюша Зоя Олександрівна
Секретар ради - Зелінська Неля Юріївна

Розташовання - Центральна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 40 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Скрицька - 4 км


Історія села Новоселівка.

  Село Новоселівка лежить на берегах річки Південний Буг. Це красиве, мальовниче село. Природа віддала всі свої привілеї цьому селу. Красуні верби опустили свої гілля до води, ніби кланяються всім приїзжим та жителям села. Село розділяє на дві половини невеличка притока Південного Бугу. Місток через притоку побудований у 1962 році. Центральна частина села – це сільська рада, школа І-ІІ ступенів, церква, сільський клуб, сільська бібліотека та сільський магазин.

  Краєвид села зачаровує всіх, хто побував в Новоселівці. Зі всіх сторін села – ліс, в якому ростуть дерева різних порід.

  Село межує з селами Тульчинського і Гайсинського районів.

  На лівому березі Південного Бугу розташовано бази відпочинку «Сосновий бір» Вінницького медичного університету та «Супутник» Вінницького політтехнічного університету. На цій території красі немає меж: ліс змішаних порід дерев багатий на гриби, лікарські рослини, а сон-трава ранньою весною заполонює всю прилеглу територію баз відпочинку, духмяні квіти конвалій, дзвіночків, ромашки, валеріани і ще багато інших видів рослин дарують відпочиваючим радість і насолоду, а ще більшу насолоду дарує річка. Піщана місцевість дає можливість відпочиваючим купатись, засмагати та кататись на катамаранах і човнах.

  Село Новоселівка має свою сиву давнину. По архівних документах, виданих в 1975 році, які знаходяться в Вінницькій бібліотеці ім. Тімірязєва, село Новоселівка мало назву «Сторожиха», але ця назва була поміж людей, як повір’я, потім село називали «Мачуха». Село знаходилось в 10 верстах від Брацлава. Сторожихою його називали тому, що в селі довго проживала дружина козака-сторожа. Післа смерті першого чоловіка вона вийшла заміж за іншого, також старого козака, в якого було кілька синів від першої дружини, для яких вона стала мачухою. Будучи незадоволеною поведінкою пасинків, мачуха залишила своє помешкання і поселилась біля річки Буг, в той час в розкішному лісі, а саме на тому місці де зараз знаходиться село Новоселівка.

  За часів кріпаччини с. Мачуха належало державній казні і входило в склад Брацлавського староства.

  За дві версти від Мачухи лежить присілок Глинище (на даний час село Глинське) яке входить до Новоселівської сільської ради), заселений в свій час і отримавший свою назву вірогідно через глинистий грунт цієї місцевості.

  Жителі с. Мачуха з давніх давен православні, хоча в ХУІІІ ст. вони були в уніатстві. Населення приходу складало 1673 душі з них: 853 – чоловіків та 820 –жінок, католиків в приході було біля 200 душ і одна сім’я євреїв.

  Займались селяни в основному хліборобством: мали робочих тварин (коней, волів) та возили хліб і інші продукти харчування до найближчої залізничної станції в м. Одесу, Кишинів та ін., а які не мали робочих тварин – відправлялись в літньо-осінні місяці на заробітки на цукрові заводи. Були в селі хороші ткалі. Вироби з ткацтва замовляли люди з віддалених сіл.

  В 1897 році в Мачусі відкрився базар по четвергах. Як не дивно, але базар в Новоселівці існує до даного часу.

  До початку 18-го століття в Мачусі існував дерев’яний храм в ім’я Святої Тройці, побудований за дозволом базиліанина Никодима Карасєвича сурогата Брацлавського та освяченим у 1751 році. Дерев’яний храм на початку 18 століття згорів через не вияснені причини. Разом з ним згорів і увесь церковний інвентар та документи. На місці згорілого дерев’яного храму у 1809 році почалося будівництво кам’яного храму. Будівництво церкви тривало на протязі 16 років за кошти прихожан. На церкві було три куполи, дзвіниця,дзвін якої було було чутно аж у Брацлаві. Недалеко від церкви було побудовано церковно-приходську школу, приміщення якої збереглося і до наших днів. На даний час в ній знаходиться Новоселівська ЗОШ І-ІІ ступенів, яка має гарний вигляд. В школі навчаються учні чотирьох сіл: Новоселівка, Глинське, Скрицьке та Шура.

  На 1906 рік по селу Мачусі разом з присілком Глинським було 346 дворів з населенням 1977 чоловік.

  В 1917 році відбулась революція, яка залишила слід і в нашому селі. На церковному храмі знесли купола, а в роки колективізації в приміщені церкви було зроблено зерносховище. Та пізніше населення відновило церкву і вона збереглась у гарному вигляді і до наших днів.У 2009 році жителі с. Новоселівка та навколишніх сіл відзначали 200-річчя Новоселівського церковного храму.

  Після Великої Жовтневої соціалістичної революції в Мачусі було організовано ревком, який очолював Андрієвський Зіновій, але влада його не стала, бо часто мінялись різні окупаційні режими. Тільки з 1920 року після закінчення громадянської війни в цій місцевості була організована радянська влада. Була обрана сільська Рада, першим головою якої був обраний Яковенко Пилип Якович, а в 1921 році був організований Комітет Незаможних селян.

  В 1922 році була обрана сільська Рада одна для сіл Мачухи і Скрицького, головою якої був Біль Пилип. Сільська Рада знаходилась в Скрицькому. На початку 1925 року знову сільська Рада збирається в селі Мачусі і головою її був обраний Андрієвський Лаврентій, а головою комнезаму – Маценко Артем Фоміч, який був в 1927 році вбитий злочинцями.

  В 1925-1927 роках громадянин села Яковенко Пилип Якович працював замісником голови виконкому і головою райсудземкомісії Брацлавського райвиконкому.

  Після Жовтневої революції селяни с. Мачухи одержали в наділи церковної землі і общинної 100 десятин. В 1922 р. попівський двір перейшов в громадську власність і вбудинку було розміщено сільську Раду і хату-читальню, а з 1931 р. розмістився сільський клуб.

  З перших років після Жовтневої революції в селі було організовано Сільське споживче товариство.

  В 1926 році було організоване кооперативне товариство по контрактації сільських культур. Головою був обраний Андрієвський Зіновій Григорович. В 1928 році головою сільської Ради було обрано Лісного Харитона Лаврентійовича.

  В серпні 1929 року почалась на селі організація Товариства по спільному обробітку землі / соз/ Ім.МЮД. в складі біля 40 господарств. Організатором цього СОЗу був Лісний Харитон Л. в 1930 році кількість членів СОЗу збільшилась до 100 господарств, які мали орної землі біля 220 га, коней біля 50-60 голів. Першим головою колгоспу був обраний Шерсткий Панько Євтухович.

  В 1931 році СОЗ реорганізувався в сільськогосподарську артіль ім. Будьоного. Головою першої артілі був обраний Задорожнюк Феофан Сергійович. В основному колективізація села завершена була в 1933 році. Колгосп мав орної землі 1250 га. за період 1933 по 1940 років в колгоспі побудовано конюшню, корівник, свинарник, птахоферму. В колгоспі було корів до 50 голів, коней до 150 голів, свиней до 150 голів, овець до 50 штук, молодняка ВРХ до 100 голів.

  Після Великої Жовтневої соціалістичної революції в колишній церковно-приходській і міністерській школах розмістилась сільська початкова чотирьохрічна школа.

  В 1930 році в селі відкрилась неповна середня школа. В школі працювало 9 учителів.

  В січні місяці 1938 року в період культ-особи Сталіна назва села Мачуха було перейменовано в село Сталінка.

  Село Мачуха, як і багато інших сіл України пережило голодомор 1932-1933рр. клята смерть забрала життя 200 жителів села, не щадила вона ні старого ні малого. Були випадки людоїдства.

  В селі в пам’ять жертвам голодомору було поставлено на кладовищі Хрест, де щороку відправляються панахиди, запалюються свічки пам’яті. В цих заходах беруть участь сільська рада, школа, церква, клуб, бібліотека.

  14 липня 1941 року село було окуповано німецько-фашистськими загарбниками. В серпні 1941 року німецька окупація села змінилась румунською.

  Під час тимчасової окупації школа була переведена на чотирьохрічну, а через декілька місяців була зовсім закрита.В одному з приміщенні школи розмістився жандармський участок, а в другому приміщенні жандарми розмістили церкву.

  До Великої Вітчизняної війни в рядах Радянської Армії служило 21 чоловік із села. Деякі солдати вже мали повернутися додому, але клята війна 1941 року не дала здійснити їх наміри, вони навіки залишилися на чужих землях.

  17 березня 1944 року село було звільнено від окупантів наступаючими частинами Радянської Армії, німці, тікаючи від наступу, топилися в річці. Це був день визволення села. Після визволення села на фронт ще мобілізували 350 чоловік.За період Великої Вітчизняної війни загинуло 200 односельчан, багато пропало безвісти. Солдати, яким доля дарувала життя, поверталися з фронту без ніг, рук та очей. , Це такі як Пілявоз Петро, Суський Петро, Матюша Сергій, Григоренко Борис, Примірський Іван, Григоренко Фоть та ін.

  Односельчани, які повернулися з фронту були нагороджені орденами та медалями за заслуги у боротьбі за визволення нашої країни від німецько-фашистських окупантів це:

  Бартко Ізот Єрастович 1908 року народження, рядовий автоматник нагороджений медаллю «За взяття Бухареста», «За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні».

  Галушко Олексій Гаврилович 1920 року народження, рядовий кулеметник, нагороджений орденом ВВВ ІІ ступеня, медаллю «За відвагу», «За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні».

  Кардаш Яків Семенович 1923 року народження, рядовий автоматник, одержав Орден Червоної зірки 1944 р., медаль «За взяття Будапешта» 1944 р., медаль «За відвагу» 1945 р. в січні 1945 року поранений. Інвалід Ігрупи.

  Краєвський Петро Тимофійович, старший сержант, стрілок нагороджений медаллю «За відвагу», «За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні».

  Кученко Мойсей Мефодійович 1918 року народження, розвідник, кулеметник, одержав медаль «За відвагу», медаль «За бойові заслуги».

  Нестеренко Василь Давидович 1924 року народження, рядовий стрілок, нагороджений медаллю «За взяття Будапешта», медаллю «За відвагу».

  Мандрик Василь Никодимович 1925 року народження, рядовий піхотної дивізії, нагороджений медаллю «За відвагу», медаллю «За бойові заслуги».

  Шерсткий Семен Лаврентійович 1919 року народження, партизан, одержав Орден ВВВ ІІ ступеня, медаль «За відвагу», «За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні».

  Щербатий Петро Євсійович 1919 року народження, рядовий піхотинець , одержав Орден Червоної зірки , медаль «За взяття Будапешта», медаль «За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні», «Медаль за трудову доблесть».

  Шерсткий Леонтій Артемович 1905 року народження, рядовий стрілок, нагороджений Орденом ВВВ ІІ ступеня, медаллю «За звільнення Варшави», медаллю «За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні».

  Яковенко Микола Федорович 1922 року народження, старший сержант, командир відділення, мінометник, одержав Орден ВВВ ІІ ступеня, медаль «За відвагу», медаль «За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні».

  Якименко Микита Кирилович 1922 року народження, рядовий стрілок-кулеметник, нагороджений Орденом ВВВ І ступеня, медаллю «За відвагу», мелаллю «За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні», медаллю «За трудову доблесть».

  Після війни в селі відновилась Радянська Влада. За період окупації громадські приміщення були зруйновані. Інвентар, худоба та інше майно пограбоване окупантами.

  В 1944 році почалася відбудова господарства колгоспу, яке було частково зруйноване окупантами. Спочатку був побудований один свинарник з саману. Економічно колгосп був дуже слабкий і за період від початку до кінця війни до 1953 року капітального будівництва в когоспі ім. Будьоного не проводилось. Прибутки колгоспу були дуже низькі, а тому і прибутки колгоспників- теж низькі.

  В присілку Глинське був самостійний колгосп де вирощувалися високі врожаї зернових, цукрових буряків. Головою був Вржещ Андрій. За заслуги перед Батьківщиною він був нагороджений Грамотою ЦК КПРС Та перехідним Червоним Прапором. Делегація з с. Глинське їздила до Москви.

  В 1950 році колгосп села Глинське приєднали до Новоселівки. Назва колгоспу стала «Перемога». В колгоспі було 5 рільничих бригад, в яких рахувалось по 70 чоловік. Колгосп не був передовий, але займав почесні місця. Народ працював на славу. Вирощували високі врожаї цукрових буряків (по 400 ц. З га), на молочно-товарній фермі одержували високі надої молока. За свою працю доярки Щербата Лідія Пилипівна та Годованець Марія Іванівна нагороджені орденами.

  Неодноразово колгоспників було нагороджено путівками до Польші, Чехословаччини.

  В 1961 році розпочалось будівництво Ладижинської ГРЕС. Воду в річці Південний Буг було піднято і затоплено 250 га. сільської землі, населення переселили на незатоплені землі, розпочалося будівництво нових житлових будинків, це і стало причиною перейменування села Сталінка в село Новоселівка.

  30 березня 1975 року колгосп с. Новоселівка об’єднали з колгоспом с. Скрицьке і назву залишили «Перемога», контора колгоспу знаходилась в с. Скрицьке. Головою когоспу був Хреновський І.М. Колгосп проіснував до 1991 року, а в лютому місяці 1991 року колгоспи було роз’єднано і головою когоспу було обрано Мазура Тимофія Феліксовича.

  В 1999 році колгосп було реорганізовано в ВСК «Перемога», а в 2000 році взагалі перестав існувати.

  На даний час землі орендуються ФГ «Агро-Вас» с. Василівка Тульчинського району та ТОВ «Немирівський КХП».

  На даний час в с. Новоселівка функціонує сільська рада школа І-ІІ ступенів, Новоселівський ФАП, сільська бібліотека, сільський клуб, сільський магазин та УПЦ. На території сільської ради проживає 410 громадян.

  Історія – це вчителька життя.

  З історії пізнаємо помилки й добрі діла, чесноти і пороки нашого життя. Історія кожного народу повчає, що релігія має дуже велике значення у всіх ділянках нашого життя. Кожний клаптик нашої планети має свою релігійну історію. Має історію і наше село Новоселівка.

  Неподалік нашої Новоселівки несе свої води до Чорного моря свідок сивої давнини – Південний Буг.

  Давно це було...

  Пройшли століття, та живуть легенди...

  Легенди та перекази людей оповідають події того часу. Розповідають старожили села, що жив на полі над Бугом-рікою, біля села Глинське, що входить до Новоселівської сільської ради, чоловік на ім’я Яків, який посвятив своє життя релігії і Богу. Він дуже багато молився і лікував своїми молитвами людей. Людина ця вела одинокий спосіб життя, не зближаючись до людей. Саме тому його селяни прозвали Пустелником. Щоб прохарчуватись, Яків виготовляв із дерева ложки, плів з лози кошики, а селяни купували в нього ці речі, даючи йому харчі. Зимою він проживав у копанці.

  Легенда свідчить про те, що ця людина мала чудодійну силу. Він оберігав місцевість від стихійних лих, від бурі, граду. Про його чудодійну силу дізнавались люди з різних міст і сіл нашої країни, йшли і їхали до нього за допомогою. Допомагав усім, своїми молитвами він виліковував людей від різних хвороб і плати ніякої за допомогу не брав. Був всевидячим.

  Селяни його запитували про те, що буде коли він помре і як люди дізнаються про його смерть, адже він проживає віддалено і одиноко. На це він відповідав, що всі будуть знати про його смерть бо Господь їх сповістить. Так і було, одного ранку прокинулися селяни від церковного дзвону, але дзвонами ніхто не дзвонив, тоді і зрозуміли, що помер Пустелник. Це було на свято Трійці. Похоронили його на полі біля річки.

  За роки Радянської влади могилу Пустелника занедбали і переорали, але на місці могили нічого не росло, що б там не посіяли. Одного разу, тракторист переоруючи могилу, був у шокованому стані. На місці могили трактор заглох, і завести його не можна було аж до ранку. З ним творилося щось не зрозуміле. Цілу ніч він не спав, ним трясло, йому ввижалися страхіття. Після розповіді тракториста могилу більше не орали. На тому місці де нічого не росло поставили хрест, зробили огороджу, посадили квіти.

  На сьогоднішній день могила охайно прибрана. Біля неї ростуть троянди. Кожного року на День Святої Трійці до могили Іакова приходять та приїзджають машинами, автобусами сотні людей. Священики із навколишніх сіл відправляють біля могили панахиду.

  У 2007 році жителі села Новоселівка з священиком смт. Брацлав зробили Хрестний хід до могили Якова. В село приїхало три автобуси з людьми навколишніх сіл, з Брацлава, Немирова.

  В церкві села Новоселівка отець Миколій відправив службу. Взяли із церкви ікону Божої Матері, якій 200 років, хрест, хоругви і вирушили до могили Якова. Дорога до неї три кілометри. По джорозі до Пустелника священик освятив криничку, з якої пив воду Пустелник і та вода має чудодійну силу. Біля могили от. Миколай відправив панахиду «За упокій», потім бажаючим була відправлена служба «За здоров’я».

  Ми всі стояли зачудовані, бо тут була істина, тут була сама історія, тут все дихало святістю і так було тихо, що здавалося, дуже голосно із страшенним тріском горіли вогники свіч у наших руках.

  Пам’ять наша у віках іскриться

  Кожен, хто над Бугом побував

  Вклониться могилі і криниці

  Де людей Яков лікував.

  Новоселівка – другий Почаїв

  В нашому селі Новоселівка є стопа Божої Матері, це теж одна з легенд, яка передаються з покоління в покоління про те, що в нашому селі проходила Божа Матір. Вона йшла з ходу на захід і на калині залишила свій слід.

  Слід цей ніби вкарбувався в камінь і на ньому чітко видно слід лівої стопи. Маленька, приблизно тридцять шостого розміру ніжка легко утиснута в кам’яний валун над триметровою прірвою, мов залишений слід на мокрому піску.

  Навіть жителі не відають, коли і за яких обставин з’явилось це нерукотворне диво. Ще діди та прадіди ходили до сходу сонця, аби помолитися та взяти чудодійної води і тією водою мити хворі місця. Вода з відбитку у камені, який завжди сухий, ніколи не випаровується – завжди чиста, а головне – має здатність повертати здоров’я.

  Є свідчення, що чимало людей зцілювались тут, і вже відтоді їх не полишає віра і надія на Бога.

 

Обідненська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Обідне
Телефон - 
Населені пункти - село Обідне
Місцева рада утворена в 1940 р.
Кількість виборців - 382 чол.

Голова ради - Маківчук Віра Миколаївна
Секретар ради - Іващенко Ольга Володимирівна

Розташовання - Північна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 24 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Воловодівська - 7 км
 

Ометинецька сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Ометинці
Телефон - 62175
Населені пункти - село Ометинці
Місцева рада утворена в 1991 р.
Кількість виборців - 503 чол.

Голова ради - Цюпка Сергій Олександрович
Секретар ради - Голота Віра Миколаївна
17.12.1957 - р.н. освіта - середня спеціальна (агроном)

Розташовання - Південна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 56 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Юрклвецька - 13 км
 

Райгородська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Райгород
Телефон - 35542
Населені пункти - село Райгород, село Слобідка, село Нижча Кропивна
Місцева рада утворена в 1927 р.
Кількість виборців - 937 чол.

Голова ради Олійник Віталій Петрович
Секретар ради - Ковальчук Тетяна Леонідівна
02.11.1962 - р.н. освіта - базова вища (експлуатація і ремонт обчислювальної техніки)

Розташовання - Південно-Східна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 25 км
- залізницею -23 км 
Відстань до найближчої місцевої ради -
 

Рубанська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Рубань
Телефон - 35741
Населені пункти - село Рубань
Місцева рада утворена в 1944 р.
Кількість виборців - 633 чол.

Голова ради - Головенько Василь Володимирович
Секретар ради - Хитра Людмила Василівна
17.03.1966 - р.н. освіта - вища (культурно-освітня робота)

Розташовання - Північно-Східна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 16 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Кірово - 17 км
 


Історія села Рубані

  Населений пункт с. Рубань розташований на північний схід від міста Немирова. Село засновано приблизно в ХУІ столітті.

   До 1876 року належало поміщику графу Потоцькому, а з 1876 року - графу Строганову.

  В 1708 році - було збудовано в селі першу церкву і лише в 1867 році - церковно – приходську школу.

  У 1880- 1890 рр. землі села переходять у розпорядження княгині Щербатової.

  В 1905 – 1907 рр. в селі відбулися селянські заворушення на чолі Петра Маркуша ( освідченого селянина) та учителя місцевої школи – Вознюка А.А.)

  У 1918 році було створено комнезам, першим головою якого був Стромило Трифон.

  04 березня 1920 року в селі була встановлена Радянська влада. Першим головою Ревкому був Данильченко Тимофій Федотович, головою сільради – Марченко Федір Петрович, головою комнезаму – Головенько Максим Михайлович.

  В 1922 році було створено комсомольський осередок, який об’єднував 9 юнаків та дівчат, секретар осередку Дмитро Костенко, який довгий час працював викладачем Харківського університету. Комсомольці зі зброєю в руках охороняли приміщення волосного ревкому та село від наскоків бродячих банд.

  В 1929 році відбувся перший випуск семирічної школи, всі випускники поступили вчитись до технікумів та інститутів

  У вересні 1923 року в селі організовано сільськогосподарське товариство, в якому нараховувалось 35 членів ( в основному займалися торгівлею та вирощуванням буряків).

  В жовтні 1929 було організовано 2 колгоспи: ім.. Петровського та «Червоний колос». Керував колгоспом комуніст – двадцятип’ятитисячник Яренко та голова комнезаму- комсомолець Кузьма Топчій.

  Рубанську семирічну школу відвідували діти з сіл: Рубані, Біївець, Криковець, Червоного, Будок, Данилок, Сорокотяженець, Коровайни, Бондурівки, Мар’янівки, Потоків. В 1932 році при директору школи Шутову Григорію Мефодійовичу весною біля школи посаджено фруктовий садок, який росте і на даний час.

  В 1931 році в центрі села побудовано приміщення сільської ради та клуб з бібліотекою, село було колективізовано.

  В 1933 році в селі було створено партійну організацію, почали будувати ферми, млин, комори, кузню, конюшні. Головою колгоспу, в який вступило лише 24 сім’ стає Головенько Лук’ян Данилович.

  В 1932 році на 1 з’їзді передовиків колгоспного виробництва в м. Києві була жителька с. Рубані- Янович Антоніна Іллінічна. А в 1935 році виступала в м. Вінниці на ІІ з’їзді колгоспників Янович А.І. (З 1930 по 1940 рік була секретарем комсомольської організації).В 30-і роки ланка Вакуленко Параски Степанівни зібрала з 1 га по 500 ц буряків, за що ланкова удостоєна багатьох урядових нагород, обиралась депутатом районної, обласної та Верховної ради України. З 1938 року Рубанську семирічну школу було реорганізовано в Рубанську середню школу.

  Фашистська Німеччина перешкодила бурхливому розвитку сільського господарства та розквіту народної освіти. Село Рубань було окуповано німецькими загарбниками з 22 липня 1941 року по 14 березня 1944 року. Жителі нашого села – учасники ВВвійни, котрі повернулися всі були нагороджені орденами та медалями, найвищими нагородами Батьківщини, серед них - Лютий Гнат Карпович – орденом Слави ІІІ-ьох ступенів. В період Великої Вітчизняної війни загинуло понад 200 рубанчан. Спогади про них вічно житимуть. В 1982 році було відкрито пам’ятник загиблим воїнам-односельчанам.

  Багато приходилось працювати трудівникам села, щоб залікувати рани, нанесені війною. За післявоєнне десятиріччя в колгоспі побудовано 5 приміщень для великої рогатої худоби, 2 конюшні, птахоферму, склад для міндобрив, водонапірну башту, майстерні, пилораму, радіовузол, приміщення для школи на 14 класних кімнат, 4 нових приміщень для магазинів, 16 ставків з заливною площею 40 га, посаджено 80 га фруктового саду. Великі зміни відбулися і в житті колгоспників, за останні роки побудовано більше 50 нових хат, а понад 100 хат – покрито залізом та шифером.Головою колгоспу був Антін Іванович Головенько.В 1958 році було вирішено розпочати будівництво нової школи.

  За роки Радянської влади із села вийшли 82 учителі, 37 лікарів, 12 інженерів, 19 ветлікарів, 11 зоотехніків, 27 агрономів, 160 механізаторів, понад 200 інших спеціалістів народного господарства.

  В 1963 році в селі Рубань працювали середня та початкова школи, медпункт, родильний будинок, ветпункт, радіовузол, філія зв’язку, 7 спеціалізованих магазинів, 2 майстерні побутового обслуговування, сільський клуб на 200 місць, бібліотека, в якій більше 4000 книг, аптека, дитячі ясла на 50 місць.

  Електрифікація була проведена в 1966 році, була побудована контора колгоспу ім.. Петровського. В 1968 році почав ходити автобус.В 1972 році була побудована шосейна дорога.

  На даний час на території села проживає 715 чоловік, в населеному пункті рахується 549 дворів. Територія становить 3 609,6 га, площа населеного пункту - 362,7 га.. Відстань до найближчої місцевої ради 17 км ( с. Кірово ). На території громади 10 підприємств, які здійснюють свою діяльність, 4 приватних магазини, 1 промисловий, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, загально-освітня школа на 132 місця, відділення зв’язку, аптека, будинок культури та бібліотека.. Розпочато будівництво Свято-Воскресінського храму Української православної церкви.

  Голова сільської ради - Головенько Василь Володимирович, 1972 року народження.

 

Семенська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Семенки
Телефон - 36842
Населені пункти - село Семенки, село Салинці, село Мар’янівка
Місцева рада утворена в 1989 р.
Кількість виборців - 370 чол.

Голова ради - Махиня Костянтин Костянтинович
22.01.1964 - р.н. освіта - базова вища (агроном)
Секретар ради - Швець Тетяна Миколаївна
18.01.1971 - р.н. освіта - середня спеціальна (бухгалтерський облік)

Розташовання - Південна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 36 км
- залізницею - 40 км 
Відстань до найближчої місцевої ради Зяньковецька - 10 км

 

Ситковецька селищна рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - смт. Ситківці
Телефон - 62178
Населені пункти - смт. Ситківці
Місцева рада утворена в 1948 р.
Кількість виборців - 1890 чол.

Голова ради - Бірецький Василь Віталійович
14.01.1967 - р.н. освіта - вища (учитель історії, суспільствознавства і права)
Секретар ради - Менюк Інна Іванівна
16.04.1960 - р.н. освіта - середня спеціальна (бухгалтерський облік)

Розташовання - Південно-Східна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 45 км
- залізницею - 4422  км 
Відстань до найближчої місцевої ради Джуринецька - 4 км
 

Скрицька сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Скрицьке
Телефон - 52343
Населені пункти - село Скрицьке, село Шура
Місцева рада утворена в 
Кількість виборців - 175 чол.

Голова ради - Гульченко Василь Васильович
03.01.1963 - р.н. освіта - вища (економіст-організатор)
Секретар ради - Яковенко Ніна Іванівна
14.03.1967 - р.н. освіта - середня-спеціальна (бухгалтерський облік)

Розташовання - Південна  частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 28 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Новоселівська - 6 км
 

Сокілецька сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Сокілець
Телефон - 32116
Населені пункти - село Сокілець, село Олексіївка, село Гвоздів
Місцева рада утворена в 1930 р.
Кількість виборців - 764 чол.

Голова ради - Сердюк Борис Володимирович
Секретар ради - Марущак Галина Василівна
14.04.1971 - р.н. освіта - вища (учитель географії)

Розташовання - Західна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 15 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Воробіївська - 12 км
 

 

Сподахівська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Сподахи
Телефон - 34742
Населені пункти - село Сподахи
Місцева рада утворена в 1944 р.
Кількість виборців - 579 чол.

Голова ради - Маліночка Юрій Миколайович
11.03.1960 - р.н. освіта - базова вища (правознавство)
Секретар ради - Малюта Лариса Василівна

Розташовання - Північна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 12 км
- залізницею - 15 км 
Відстань до найближчої місцевої ради Ковалівська - 5 км
 

 

Стрільчинецька сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Стрільчинці
Телефон - 37542
Населені пункти - село Стрільчинці
Місцева рада утворена в 1929 р.
Кількість виборців - 418 чол.

Голова ради - Крайнік Петро Романович
22.06.1954 - р.н. освіта - вища (юрист політпрацівник)
Секретар ради - Горалюк Галина Андріївна
16.10.1960 - р.н. освіта - вища (бухгалтерський облік)

Розташовання - Західна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 12 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Воробіївська - 5 км
  

 

Чуківська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Чуків
Телефон - 37442
Населені пункти - село Чуків, село Остапківці, село Перепеличчя
Місцева рада утворена в 1924 р.
Кількість виборців - 1055 чол.

Голова ради - Кальніцький Володимир Болеславович
01.05.1962 - р.н. освіта - вища (юрист)
Секретар ради - Грига Людмила Миколаївна
23.01.1970 - р.н. освіта - неповна вища (бухгалтерський облік)

Розташовання - Центральна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 10 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Великобушинецька - 3 км
 

 

Юрковецька сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Юрківці
Телефон - 39542
Населені пункти - село Юрківці, село Рубіжне
Місцева рада утворена в 1921 р.
Кількість виборців - 634 чол.

Голова ради - Ткаченко Людмила Михайлівна
10.05.1967 - р.н. освіта - вища (початкове навчання)
Секретар ради - Іщенко Наталія Анатоліївна
07.07.1964 - р.н. освіта - вища (бухгалтерський облік)

Розташовання Східна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 44 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Ситковецька - 5 км
 

 

Язвинківська сільська рада

Територіальна громада Немирівського району Вінницької області.

Розташування - село Язвинки
Телефон - 34637
Населені пункти - село Язвинки, село Гунька, село Супрунівка, село Козаківка
Місцева рада утворена в 1938 р.
Кількість виборців - 882 чол.

Голова ради - Демиденко Михайло Григорович
02.01.1960 - р.н. освіта - вища (агроном)
Секретар ради - Жаркова Надія Миколаївна
29.08.1964 - р.н. освіта - вища (агроном-плодоовочівник)

Розташовання - Центральна частина Немирівського району
Відстань до районного центру
- шосейним шляхом - 7 км
- залізницею - 
Відстань до найближчої місцевої ради Боблівська - 4 км
 

 


High Quality Free Joomla Templates by MightyJoomla | Design Inspiration FCT